Главная страница Журнал магазина о женской моде
Главная » Статьи » Интересно об одежде

Українські народні вишивки.
Ручне вишивання. Ексклюзивна техніка - ручна вишивка 1959р

Українські народні вишивки.

Більшість українських вишивок двосторонні, тобто ви-воротна сторона вишивки не відрізняється   від лицьової.
Народні вишивки розраховані на оздоблення і укріплення тканини, тому вони дуже практичні. До таких вишивок належать мережки «гречка» і «ляхівка».


«Одинарна ляхівка». Цією мережкою (рис. 437) оздоблюють дитячий, жіночий і чоловічий одяг. Виконують її так: у лляному полотні середньої товщини витягають нитки за таким порядком: три—витягають,три—залишають, потім шість — витягають, три — залишають і знову три — витягають.
Залежно від товщини тканини кількість витягнутих ниток можна змінювати при умові збереження тієї самої пропорції. Після того як нитки витягнуті, вишивку замерез жують по краю до кінця мережки, набираючи на голку стільки ниток, скільки було витягнуто (в даному випадку три). Потім у зворотному порядку замережують до початку мережки три залишені нитки, захоплюючи при цьому всі три нитки і розділяючи середню широку смужку, де витягнуто шість ниток, на стовпчики по три нитки. Замережуючи другий ряд залишених трьох ниток, роблять посередині широкої смужки павутинку, зв'язуючи по два стовпчики з однієї і другої сторони павутинки (рис. 437,а).


При вишиванні нитку закріплюють кількома стібками в тому місці, яке надалі закриється вишивкою. Закінчуючи кожну павутинку, голку треба провести під нитку, якою вишивають павутинку (рис. 437,6). Після цього замережують другий край мережки, і роботу вважають закінченою.


«Одинарна гречка». Мережку «одинарна гречка» (рис. 438) підготовляють для вишивання так само, як і «ляхівку», з такою самою лічбою ниток, але вишивають інакше: спочатку замережують по краю, набираючи на голку стільки ниток, скільки було витягнуто (у даному випадку три). Потім замережують до кінця мережки три залишені нитки, захоплюючи при цьому всі три нитки і, таким чином, розділяючи середню широку смужку на стовпчики. Замережуючи другий ряд залишених трьох ниток, посередині широкої смужки зв'язують два стовпчики штопально-гладдьовим швом. Для цього голку виводять назовні, по праву сторону робочої нитки між двома стовпчиками (рис. 438,а), і вколюють її по ліву сторону нитки (рис. 438,б). 
Таким чином, нитки посередині перевиваються. Якщо два стовпчики обшиті до кінця, робочу нитку по вивороту проводять до тієї сторони мережки, звідки розпочатий што-пально-гладдьовий шов. Після цього замережують другий край мережки, і роботу вважають закінченою.


«Л и ш т в а» за своїм характером дуже схожа на звичайну лічильну гладь. «Лиштвою» (рис. 439) можна вишивати жіночі і дитячі плаття з різноманітних тканин. На шерстяних тканинах добре вишивати нитками, витягнутими з тієї самої тканини або з тканини іншого кольору. На лляному полотні, батисті, шифоні, маркізеті та інших шовках можна вишивати шовковими нитками і муліне. На тканинах з прямим переплетенням ниток «лиштву» вишивають за лічбою ниток. На дуже тонкі тканини або тканини з узорним переплетенням рисунки наносять за допомогою копіювального паперу або настилають по рисунку, який приметують до виробу, що вишивається. «Вирізуванн я». Ажурна вишивка «вирізування» (рис. 440) добре поєднується з гладдьовою «лиштвою». 


Вишивати її треба на тканинах з прямим переплетенням ниток. За своїм характером «вирізування» не може дати
ніяких інших форм, крім геометричних, тому його вишивають строго за лічбою ниток. Перенесений на тканину рисунок обшивається по контуру гладдю з урахуванням, що шість ниток будуть витягнуті, три — залишені. Коли контур обшитий, нитки, призначені для вирізування, підрізують і витягають по вертикалі і горизонталі. Залишені три нитки обшивають як звичайну сітку, вколюючи голку в клітку стільки разів, скільки необхідно, щоб заповнити клітку. При обшиванні в деяких клітках роблять павутинки.


«Коропова   луска». Цей шов (рис. 441) можна вишивати  нитками  багатьох  кольорів.    Виконують  його прийомом «вперед голку». З вивороту цей шов буде такий самий, як і з лицьової сторони, лише з перестановкою кольору ниток. Швом «коропова луска» добре оздоблювати шерстяні вироби: літні пальта, плаття, жакети і т. д.
Підбір кольору ниток вирішується тонально, наприклад: на коричневій шерсті добре вишити нитками бордо, червоними, яскраво-червоними, само, рожевими; на шерсті зеленого кольору вишити нитками від темно-зеленого до салатового; на білій шерсті — темно-синіми, голубими, коричневими, беж.


«Полтавська гладь». «Полтавською гладдю» (рис. 442) добре вишивати жіночі і дитячі плаття, блузки, са'лфетки, скатерті, доріжки, панно, папки для газет, подушки, рушники. Вишивання «полтавською гладдю» розвиває винахідливість і творчі здібності вишивальниці. Підбір кольору ниток у кожному окремому випадку дає вишивальниці практичні навички і поняття про поєднання кольорів, прищеплює смак.
Після нанесення узору на тканину роблять настилку по контуру рисунка швом «вперед голку». Розпочинаючи вишивку, роботу розміщують так, щоб нитки гладі лежали тикально від себе. Перш за все закріплюють нитку і виводять голку в нижній лінії контура. Потім проводять нитку від себе, вколюють голку у верхній контур рисунка і роблять маленький стібок від контура до середини рисунка. Голку треба вколювати з лівої сторони прокладеної нитки (рис. 442,а). Далі, відступивши 5—6 мм до себе, вколюють голку з правої сторони і виводять з лівої сторони прокладеної нитки, і так до протилежної лінії контура (рис. 442,6). Нитку, прокладену від однієї лінії контура до другої, перевивають іншою ниткою і дрібними стібками прикріплюють її до тканини. Вишиваючи цей шов зліва направо, треба стежити за тим, щоб нитки щільно прилягали одна до одної. Загальний вигляд вишивки наведений на рис. 442,г.



Категория: Интересно об одежде | Добавил: master1 (20.03.2014)
Просмотров: 904 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar