Главная страница Журнал магазина о женской моде
Главная » Статьи » Интересно об одежде

РУЧНЕ ВИШИВАННЯ
Ручне вишивання. Ексклюзивна техніка - ручна вишивка 1959р.

Для ручного вишивання необхідні голка, наперсток, нитки, п'яльці, ножиці, а також лінійка з сантиметровими поділками або сантиметрова стрічка.


Голку треба підбирати відповідно до товщини нитки і тканини. Для вишивання застосовують бавовняні вишивальні нитки, заполоч і муліне. На густих тканинах можна вишивати нитками «ірис».
П'яльці для ручного вишивання добре мати з гвинтом, щоб можна було прикріпити їх до столу.
Розмір п'ялець в діаметрі 20—25 см, висота кілець 2 см, товщина 4—5 мм. Діаметр верхнього кільця на 1 мм більший від внутрішнього.
Ножиці бажано мати двох видів з прямими і зігнутими гострими кінцями. Найзручніша довжина ножиць 10— 12 см, ширина 6—7 мм.
При вишиванні без п'ялець не треба намотувати тканину на один вказівний палець лівої руки, а, натягнувши її на три пальці, притримувати великим пальцем і мізинцем — тоді вишивка не буде стягуватись.
Нитку треба закріплювати кількома стібками на тому місці, яке надалі закриється вишивкою, причому довжина робочої нитки не повинна перевищувати 50—60 см. Якщо товщина нитки дає змогу вишивати в дві нитки, то спосіб закріплення дуже зручний і простий: нитку складають вдвоє, складені разом кінці протягають у вушко голки і роблять перший стібок, не витягаючи нитки з тканини до кінця, пропускають в петлю, що утворилася, робочу нитку і затягають. Місце закріплення нитки залишається непомітним. Закінчуючи вишивання, нитку закріплюють дрібними стібками під вишивкою. Голку для вишивання підбирають середньої довжини і з великим вушком, щоб нитка не перетиралася.
Під час шиття голку треба тримати великим і вказівним пальцями правої руки, причому вушко голки повинне впиратися в наперсток, надітий на середній палець. При вишиванні треба сидіти так, щоб випрямлений тулуб був лише трохи нахилений вперед. Виконувану роботу треба тримати на віддалі ЗО—40 см від очей.

Оздоблювальні шви.
Цими швами оздоблюють різні вироби, їх виконують шерстю, муліне і заполоччю.
Шов «в п е р е д г о л к у». Змінюючи розміри і положення стібків цього шва, можна створити велику різноманітність вишивки для оздоблення жіночого і дитячого платтів.
Шов «вперед голку» зручно вишивати по канві з лічбою кліток, наприклад, одна клітка на голку і одна — під голку. Потім стібки перевивають ниткою іншого кольору. 


Можна вишити дві паралельні лінії, а потім перевити їх ниткою іншого кольору (рис. 394,6). При вишиванні шерстю нитки не закріплюють на вивороті, а залишають на лицьовій стороні у вигляді бахромки.
Шов «назад голку» більш щільний, ніж шов «вперед голку», і такий, що зміцнює тканину. Лицьова сторона цього шва не відрізняється від попереднього, стібки такі самі, лише трохи рельєфніші, а виворіт зовсім інший, оскільки стібок роблять назад від проколу голкою і виводять голку по вивороту спереду зробленого стібка. Нитка по вивороту проходить через стібок і віддаль між стібками. Якщо шов багатокольоровий, то нитки не закріплюють, а також залишають їх у вигляді бахромки.

Стебловий шов. На відміну від більшості швів, стебловим швом вишивають зліва направо. Закріплюють нитку, вколюють голку і, відступивши направо, виводять нагору в точці, куди вколювали раніше, Стібки треба робити не більше 2 мм. Цим швом вишивають дрібні рисунки. Зворотна сторона стеблового шва схожа на строчку (рис. 396).
Тамбурний шов. Цей шов виконують справа наліво. Закріплюють нитку, закидають її петлею, роблять невеликий стібок довжиною ,3—4 мм і виймають голку.
Нитка затягається петлею. Потім знову закидають нитку петлею, вколюють голку в точку, звідки виводили її в попередньому стібку, роблять стібок і виймають голку. При тонких нитках стібки треба робити дрібніші. Тамбурний шов застосовують для товщих ліній рисунка і для заповнення площі між його контурами. Цей шов рекомендується для оздоблення платтів і трикотажних виробів.
Оксамитний шов виконують так самр, як і стебловий, зліва направо. За зовнішнім виглядом він являє собою стібки, що перехрещуються на лицьовій стороні виробу, і два ряди паралельних дрібних стібків на вивороті. Щоб шов був рівним і красивим, проводять дві паралельні лінії на віддалі 7—8 мм одна від одної. Закріплюють нитку між паралельними лініями, виводять її на лицьову сторону і вколюють голку у верхню лінію, відступивши вправо на 4 мм від точки закріплення. Потім по нижній лінії, відступивши вправо від точки закріплення на 8 мм, роблять такий самий стібок в 4 мм. Потім переводять робочу нитку на верхню лінію, відступивши на 8 мм від попереднього стібка, роблять знову стібок в 4 мм, переводять нитку на нижню лінію, і так протягом всього вишивання. Щоб шов не деформувався, треба виколювати голку проти тієї точки, куди вколювали її в попередньому стібку.
Оксамитний шов можна робити рідким і густим. Це залежить від величини виворотних стібків, причому віддаль між виворотними стібками повинна дорівнювати величині етібків. Його можна робити широким і вузьким, це залежить від віддалі між паралельними лініями.
Оксамитний шов можна виконувати нитками одного кольору, 


а також багатьох кольорів, 


заповнюючи всю площу між двома паралельними лініями. При вишиванні нитками багатьох кольорів, або тонально, цей шов треба виконувати за лічбою ниток або по канві, щоб він був симетричним. Багатокольоровий шов виконують так само, як і однокольоровий, повторюючи його стільки разів, скільки хочуть помістити кольорів ниток, причому кожний раз голку вколюють і виводять нагору, відступивши на дві нитки тканини або на одну клітку канви вправо від попереднього стібка. Нитка при цьому кладеться рядом з попередньою. Величина стібків повинна залежати від кількості підібраних кольорів ниток; наприклад, якщо вишивку виконують за лічбою ниток, беруть стібок, у якому можна розмістити пять кольорів ниток через дві нитки, або, якщо вишивку виконують по канві, беруть стільки кліток, щоб у них розмістити п'ять кольорів ниток.
Для виконання оксамитного шва нитками багатьох кольорів або тонально підбирають нитки, що гармоніюють з кольором тканини. Так, наприклад, на коричневому фоні мають гарний вигляд кольори беж, золотистий, червоний, бордо; на синьому фоні — білий, сірі топи з голубуватим відтінком, голубий, червоний. Яскравими кольорами ниток
треба вишивати перші ряди, щоб вони проглядали невеликими кутками.
Оксамитним швом оздоблюють дитячий і жіночий верхній одяг, а також шерстяні і трикотажні вироби.
Шов «ялиночка». Існує дуже багато різноманітних прийомів виконання шва «ялиночка», який зовнішнім виглядом нагадує гілочку ялинки. Розглянемо один з найпростіших видів шва. 


Проводять три паралельні лінії на віддалі 3—4 мм одна від одної. Закріплюють робочу нитку по середній лінії і вишивають зліва направо, вколюючи голку в крайню верхню лінію, відступивши від лінії закріплення на 3—4 мм, і виводять її вгору навкіс знову по середній лінії, розділивши перший стібок пополам. Потім вколюють в нижню лінію і виводять її напроти попереднього стібка у верхній лінії. Нитку треба закидати, щоб вона весь час була спереду голки і підхоплювала стібок. Так вишивають весь рисунок. Виворотні стібки тут розміщені з нахилом до центра шва, по черзі справа і зліва. Швом «ялиночка» оздоблюють різноманітні дитячі і жіночі трикотажні вироби.
Категория: Интересно об одежде | Добавил: master1 (19.03.2014)
Просмотров: 651 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar