Главная страница Журнал магазина о женской моде
Главная » Статьи » Интересно об одежде

Мережки і прошви
Ручне вишивання. Ексклюзивна техніка - ручна вишивка 1959р.
 
Мережки і прошви.
Вузька білизняна мережка. Вироби, вишиті ажурною вишивкою, мозаїчною сіткою, білою або .однокольоровою гладдю, філейною і філе-гіпюрною сіткою, художньою гладдю добре оздоблювати вузькою білизняною мережкою. Щоб вишити таку мережку, треба точками намітити ширину рубця від країв тканини. Ширина рубця скатерті — 6—8 см, отже, від краю треба відкласти 12,5—16,5 см тканини (для салфетки 10,5— 14,5 см) з добавкою 0,5 см на шви.
Від кута виробу по вертикалі і горизонталі відкладають потрібну ширину рубця (12,5 см). Потім по двох точках будують квадрат. Від кута квадрата, що знаходиться всередині виробу, висмикують нитки для мережки і підрізають їх, відступаючи від краю 12,5 см. Нитки не висмикують до кінця виробу, оскільки тоді кути будуть некрасивими, ніби відірваними.

Для вузької мережки звичайно висмикують три—шість ниток. Отже, на другому куті виробу також утворюється квадрат. Потім підгинають по краю 0,5 см на шов і перетинають квадрат точно по діагоналі, яка і буде лінією шва. Від діагоналі відкладають 0,5 см на шов і це буде лінія зрізу (рис. 458, а). Зрізавши кут, зшивають по лінії шва, до підігнутого краю рубця. Потім обрізають кутик для того, щоб кут виробу був простим, і розгладжують шов ножицями (рис. 458, б, в). 

Після цього кут вивертають на лицьову сторону і приметують краї рубця до висмикнутих для мережки ниток. Якщо рубець широкий, роботу можна натягувати в п'яльці лицьовою стороною вгору і вишивати по лицьовій стороні, не підшиваючи на край іншої тканини. При вузькому рубці треба підшити кусок тканини, роблячи посадку рубця з вивороту, щоб при натяганні на п'яльці рубець не отягнувся і при вишиванні мережки його можна було б захопити. П'яльці при вишиванні повертають так, щоб мережка була у вертикальному напрямі від себе.

Закріплюють нитки зліва біля краю мережки і 'обшивають її ліву сторону по вертикалі від себе з такою лічбою уколів (рис. 459). 
 
 
Перший укол роблять біля закріплення, другим уколом захоплюють потрібну кількість ниток і роблять третій укол у зворотному напрямі. Четвертий укол роблять поряд з другим і цим закінчують стягування стовпчика, п'ятим уколом закріплюють нитки в тканині.
Отже, після п'яти уколів маємо один підв'язаний з одного боку стовпчика мережки.
При  побудові  стовпчика вузької білизняної мережки захоплюють голкою стільки ниток, скільки висмикнуто їх у тканині для мережки, якщо переплетення ниток у тканині однакове,  тобто основа і уток однакової  товщини.  Якщо переплетиння неоднакове,   то   голкою     захоплюють стільки ниток, щоб отвір між стовпчиками був прямокутний. Але при цьому стовпчики не повинні стягувати тканину.
Вколювати голку треба точно між стовпчиками, захоплюючи однакову кількість ниток тканини, і так до кінця мережки. Закінчивши обшивку краю мережки, повертають п'яльці і шиють по вертикалі від себе з такою самою лічбою уколів з лівої сторони. Нитки для вишивання мережок беруть котушкові № 60—80. Натяг ниток середній, однаковий як для верхньої, так і для нижньої нитки.
 
 
Мережка, вишита сіточкою в два ряди скріплень (рис. 460). Намічають ширину мережки в 1,5 см. Потім підрізають у першій наміченій точці одну нитку і витягають її до протилежного кінця мережки. Від другої точки підрізають і витягають паралельно раніше витягнутій нитці другу нитку. Всі нитки від однієї витягнутої нитки до іншої на віддалі 1,5 см підрізають і витягають. Замережують цю вишивку по краю так само, як і вузьку білизняну мережку, захоплюючи голкою чотири — п'ять ниток залежно від товщини тканини. Потім закріплюють нитки біля краю, відступивши на 4 мм по ширині мережки, і прикріплюють стовпчик, вколюючи голку чотири рази. Зробивши один укол голки в точку
прикріплення стовпчика, строчать по стовпчику до протилежного краю мережки і закріплюють нитки одним уколом голки за замережений край. Потім строчать по цьому самому стовпчику на віддалі 4 мм до середини мережки і прикріплюють до цього стовпчика наступний, і так до кінця мережки.
Мережку, вишиту сіточкою в три ряди скріплень (рис. 461), вишивають так само, як і мережку в два ряди скріплень, з тими самими закріпленнями за краї мережки. Відступивши по ширині мережки на 4 мм, прикріплюють до краю один стовпчик і строчать по стовпчику до протилежного краю мережки. Закріплюють нитки за край мережки, строчать по цьому самому стовпчику на віддалі 4 мм і прикріплюють цей стовпчик не до наступного стовпчика, а до краю по ширині мережки. Потім одним уколом голки закріплюють нитки за скріплення стовпчика, строчать по стовпчику до середини ширини мережки і скріплюють з другим стовпчиком. По цьому стовпчику строчать до краю мережки, закріплюють нитки а край, повертаються строчкою по другому стовпчику на 4 мм і скріплюють його з, третім стовпчиком.
Мережка, вишита штопальним швом, строчними павутинками і вузликами (рис. 462). Витягають нитки з тканини на віддалі 2 см. і краї замережують як звичайно, захоплюючи голкою три—чотири нитки, залежно від товщини тканини. Цю мережку вишивають такими самими прийомами, як і ручну. На машині її можна вишити строчними павутинками і штопальним швом. Замережують мережку по краю, захоплюючи голкою три—чотири нитки. Потім закріплюють нитки біля крайнього стовпчика і по стовпчику строчать до середини мережки. Закріплюють нитки трьома уколами голки і стягують вісім стовпчиків ' чотирма—п'ятьма уколами в один снопик, підтягуючи ножицями стовпчики. Потім строчать навколо стібків, що утворилися під час стягування стовпчиків, чотири—п'ять -раз, створюючи овал штопальним швом.
Штопальний шов на машині вишивають строчкою дво-ма-трьома концентричними кружками по стовпчиках снопика. Від снопика до снопика переходять по стовпчиках і одночасно закріплюють нитки за край мережки.
 
 
Зв'язавши всі снопики, закріплюють нитки на краю мережки, потім, відступивши до середини ' мережки на 4-лш, .строчать до протилежного краю мережки і закріплюють на двох стовпчиках на віддалі 4 мм від краю. Потім строчать до краю мережки по стовпчику, закріплюють за край-і, повертаючись, роблять кружечок штопальним швом. Після цього строчать до наступних двох стовпчиків снопика, попередньо закріпивши нитки одним уколом голки за кружечок,, і вишивають дальший кружечок. Таких кружечків у снопику чотири. Крайні кружечки закріплюють за край мережки для того, щоб під час прання малюнок не деформувався. Потім строчать у просторі між снопиками до протилежного краю мережки, перетинаючи навкіс простір між снопиками, і роблять кружечок на двох стовпчиках дальшого снопика, на якому також чотири кружечки.
 
 
Закінчивши цей ряд, переходять до дальшого точно такого самого, але розміщеного з протилежного боку мережки. Закріплюють нитки на краю по ширині мережки, відступивши до середини на 4 мм, і строчать до протилежного краю, перетинаючи навкіс простір між снопиками, де при перетині павутинок, які утворюються внаслідок прокладання строчки, роблять вузлики п'ятьма—шістьма уколами.
 
 
Мережка, вишита штопальн о-г л а д д ь о в й м швом (рис. 463). Вишивають цю мережку за тим самим принципом, що й ручним способом, але перехід від одного гладдьового стовпчика до другого роблять не по вишитому гладдьовому стовпчику, а по стовпчику мережки. Гладдьові стовпчики вишивають так: закріплюють нитку біля краю по ширині мережки, відступивши до середини на 3 мм, вколюють голку один раз за край, один раз між краєм і стовпчиком і один раз за стовпчик; так само вишивають при з'єднанні двох стовпчиків мережки. При вишиванні стовпчиків штопально-гладдьовим швом роблять стільки стібків, скільки потрібно буде для вишивання стовпчика довжиною 3—4 мм.                                  
Нескладна прошва (рис. 464).
 
 
Вишивання прошв відрізняється від мережок тим, що вони значно ширші за мережки і при підготовці їх для вишивання частково витягаються як поздовжні нитки, так і поперечні, Для вишивання прошв використовують котушкові нитки №60—80. Натяг ниток у машині повинен бути таким самим, як і при вишиванні мережок. Рисунок описуваної прошви розрахований на п'ять кліток в ширину з такою лічбою ниток при вишиванні на сірому полотні; вісім—витягнути, п'ять—залишити. При вишиванні на тонших тканинах треба більше ниток .витягнути і більше залишити. Витягати нитки з тканини для прошви треба за таким порядком, як і для білизняної сітки при ручній роботі. Вишивають прошву, заповнюючи клітки по рисунку тонкими строчними павутинками. Залишені не зашитими клітки створюють узор.
Павутинки вишивають так (рис. 464,а): закріплюють нитку біля краю посередині клітки і строчать по клітці до другої сторони квадрата; закріплюють за основу сітки, роблячи чотири уколи голкою, і, закріпивши одним уколом 
голки за павутинку, строчать до третьої сторони квадрата; -потім закріплюють і строчать до четвертої сторони квадрата; після чого закріплюють і строчать до точки першого закріплення, захоплюють одним уколом голки за строчну павутинку, а потім вколюють в край і строчкою переходять до другої клітки. При заповненні павутинками суцільних кліток їх вишивають всі підряд, спочатку заповнюють одну сторону кліток, а потім другу, як показано на рис. 464,6. Коли вся прошва вишита, краї обшивають гладдьовим валиком.
 
 
Категория: Интересно об одежде | Добавил: master1 (25.03.2014)
Просмотров: 1253 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar