Главная страница Журнал магазина о женской моде
Главная » Статьи » Интересно об одежде

Гладдьові шви
Ручне вишивання. Ексклюзивна техніка - ручна вишивка 1959р.

Гладдьові шви.
Гладдю називається вишивка косими або прямими стібками, які повністю або частково заповнюють узор. Гладь застосовується для оздоблення жіночої, дитячої, столової і постільної білизни та інших виробів. Існує багато видів гладі: проста, білизняна, однокольорова і кольорова, біла опукла з настилкою, лічильна, швидка, «полтавська», прорізна, або ажурна, художня тіньова. До гладі належать багато оздоблювальних швів.
Для всіх видів гладі спочатку необхідно за допомогою копіювального паперу перевести рисунок на тканину. Вишивання гладдю починають з виконання найпростіших її видів, наприклад з вишивання гладдьових валиків і валиків, виконаних петельним швом. Досить вишити валик довжиною ЗО см, щоб оволодіти технікою виконання петельного шва. Для виконання вправ накреслюють дві лінії на віддалі 5—6 мм одна від одної, по яких прокладають гладдьовий валик.
Розпочинаючи вишивання, нитку без вузлика закріплюють кількома дрібними стібками і по лініях рисунка роблять настилку також дрібними стібками швом «вперед голку». Потім весь простір між контурами рисунка заповнюють
великими стібками, захоплюючи на голку оДну-дві нитки тканини з таким розрахунком, щоб всі нитки настилки лягли на лицьовій стороні, збільшуючи рельєф. Стібки при настиланні треба розміщувати так, щоб нитки гладі перетинали нитки настилки.


Для вишивання гладдю рекомендується брати шовковисте муліне або шовк, залежно від товщини тканині. Щоб гладь була рельєфною, нитки для настилки повинні бути товщі за ті, якими ;вишивають гладь. Необхідно уникати стягування тканини при настиланні. Тому ниткч настилки повинні вільно лежати на поверхні тканини. Найкраще вишивати гладдю в п'яльцях, але при правильному положенні тканини в руках і при здобутому навику робота, вишита без п'ялець, також може бути не стягнутою.
Гладдьовий валик. Зробивши акуратну настилку, розпочинають вишивати двосторонню гладь, тобто гладь, однакову з лицьової сторони і з вивороту. Шоз двосторонньої гладі прокладають справа наліво. Стібки повинні рівно і щільно прилягати один до одного.. Закріпивши нитку, виводять голку нагору у нижній лінії контура, потім уколюють її у верхню лінію контура і виводять в нижній і т. д. (рис. 409).

Петельний шов аналогічний до гладдьового. Настилка петельного шва виконується так само, як і гладдьового. Петельний шов прокладають зліва направо. Закріплюють нитку біля краю шва і виводять голку в нижній лінії контура. Потім закидають нитку вправо і вколюють голку у верхню лінію контура, виводячи її в нижній лінії так, щоб кінець голки лягав на нитку. Таким чином, за кожним стібком зав'язується петелька (рис. 410). 


Цей шов застосовують при оздобленні країв виробів і при виконанні ажурної вишивки.

Фестони, або зубці,   вишивають   петельним швом з настилкою, оскільки фестонами здебільшого оздоблюють краї виробів. Фестони роблять за бажанням глибокі, мілкі,   гострі,   овальні, великими і малими зубцями. Стібки при вишиванні   фестонів    розміщують перпендикулярно до   лінії  краю виробу. Це необхідно для виконання красивих   кутів, які   з'єднують   фестони (рис. 411). 

Красивий вигляд мають фестони, заповнени гладьовими або ажурними кружечками.


Гладдьові кружечки (рис. 412) вишивають також з настилкою. Щоб кружечок був опуклішим, настилку роблять подвійну — по горизонталі і вертикалі рисунка. Вишивати кружечок треба, починаючи від середини. Спочатку вишивають одну сторону, вколюючи голку по контуру до кінця, а потім другу сторону; при такому вишиванні рисунок не деформується. При вишиванні кружечків необхідно правильно наносити рисунок на нину. Для цього беруть будь-який круглий предмет за розміром кружечка і обводять його.

Ажурна, або прорізна, гладь поєднується з білою рельєфною гладдю. Прийоми виконання цієї гладі залежать від композиції рисунка. Якщо в рисунку деталі відокремлені одна від одної, то кожну деталь вишивають окремо, а якщо деталі прилягають одна до одної, то їх вишивають водночас. При вишиванні рисунка з окремими деталями спочатку настилають кружечок або пелюстку швом «вперед голку» дрібними стібками по контуру, потім ножицями вирізують тканину всередині кружечка, а ті краї, що залишилися, розрізають і підгинають до настилки. Потім обшивають густим гладдьовим швом через край (рис. 413). 


Для вишивання другої деталі треба, не відрізаючи нитки, провести її по вивороту. Рисунок із стичними деталями настилають весь зразу і обшивають спочатку з однієї сторони, а потім з іншої (рис. 414).
Лічильна гладь. Прийоми вишивання лічильною гладдю різноманітні, її застосовують для оздоблення різноманітних виробів. >Найдрібнішими рисунками геометричної форми і крупними орнаментами вишивають жіночі блузки, плаття, чоловічі сорочки, дитячий одяг, столову білизну — скатерті, салфетки, доріжки.
Вишивання лічильною гладдю полягає в тому, що без настилки по лінії рисунка вколюють голкою за лічбою ниток тканини. При вишиванні на дуже тонких тканинах рисунок наносять на тканину по рівній нитці ЇЇ, оскільки на такій тканині визначити віддаль від деталі до деталі по нитках дуже важко. Нитки треба підбирати відповідно до товщини тканини, наприклад: на тонкому полотні вишивають нитками муліне, вколюючи голку через кожну нитку Е полотні, і роблять стібки доти, поки лінія не матиме величини деталі рисунка. Перелічивши, скільки стібків вишито в одній деталі, з такою ж лічбою вишивають весь рисунок (рис. 415).


Перш ніж розпочати вишивання будь-якого виробу, треба вишити рисунок кольоровими нитками на зразку; для цього беруть кусок цієї самої тканини, підбирають нитки за кольором і товщиною і перевіряють, скільки стібків необхідно вишити в кожній деталі, щоб мати рисунок бажаного розміру і поєднати кольори ниток. Для вишивання лі; чильною гладдю можна застосовувати всі рисунки хрестиком і орнаменти геометричної форми.
Лічильна гладь дає можливість при вишиванні верхнього одягу одержати яскраве контрастне поєднання кольорів. Чоловічі сорочки, а також жіночі і дитячі літні плаття, які звичайно шиються з тканин світлих тонів (білого і сірого тонкого лляного і шовкового полотна), добре вишивати нитками одного кольору з переходом від менш насичених до більш насичених тонів. На світлій тканині добрий вигляд мають кольори васильковий, золотисто-коричневий і темно-коричневий.

Художня гладь. Нерівними стібками цього ви§ ду шва закривають всю поверхню тканини в рисунку. Для вишивання художньою гладдю можна використати нитки різноманітних кольорів і відтінків.
Вишивати художньою гладдю необхідно,-» починаючи з найлегших узорів для вишивання: квітів, пелюстки яких відокремлені одна від одної або трохи накривають краї сусідніх пелюсток і не мають загорнутих країв. До таких квітів належать братки, ромашки, незабудки, бузок, жасмин і т. д.


Щоб рисунок у вишивці не був плоским, необхідно виділити тіньові сторони, знайти об'ємну форму рисунка. Початківцям рекомендується спочатку приготувати контурний рисунок і зарисувати його кольоровими олівцями.
Зарисовуючи з кольорової репродукції, вишивальниця визначає місцезнаходження тіньових плям. Досвідчені вишивальниці можуть вишивати по контурному рисунку (не заповнюючи його кольоровими олівцями) дивлячись на кольорову репродукцію і з натури. Напрям стібків можна визначити по жилках, які ясно видно на пелюстках квітів і листках зелені. Рисунок перед вишиванням треба весь заштрихувати, як показано на рис. 416, потім контур його перевести на тканину і вишивати, враховуючи напрям стібків по штрихах на рисунку.


Розпочинаючи вишивання, художньою гладдю, треба пам'ятати, що колір фону впливає на колір вишивки і навпаки. Якщо невміло підібрати кольори, може проявитися так звана шкідлива дія контрасту, коли кольори втрачають від сусідства один з одним. Для початку не треба брати нитку багатьох кольорів. Наприклад, для вишивання братків можна підбирати нитки таких кольорів: лимонний, золотистий, бордовий, оранжевий і чотири тони від світло-бузкового до темно-фіолетового. Для зелені досить чотири-п'ять тонів: від світло-салатового до темно-зеленого. Для вишивандя ромашок треба підібрати нитки таких тонів: білі, зеленувато-сірі кількох, тонів; для серединок в ромашках лимонні, золотисті, золотисто-коричневі. Зелень в ромашках повинна бути переважно світлою. Підбираючи нитки для вишивання художньою гладдкГплаття, треба враховувати колір тканини, з якої шиється плаття, і відповідно до кольору тканини підбирати нитки. Шерстяні плаття рекомендується вишивати рисунками геометричної форми.
На тканину світлого кольору рисунок наносять за допомогою звичайного чорного копіювального паперу, а на тканину темного кольору — за допомогою червоного або білого копіювального паперу. При цьому не треба користуватися олівцем, оскільки навіть добре загострений твердий олівець залишить потовщені лінії і робота може бути брудною. Замість олівця краще користуватися загостреною конусоподібною металевою або костяною паличкою, якою можна нанести різку, але дуже тонку лінію. Якщо кольорового копіювального паперу немає, рисунок наносять так:папір, на якому зображений рисунок, накладають на тканину і по контурах рисунка прошивають швом «вперед голку». Нитку для цього беруть такого кольору, який добре видно на даній тканині, але не різко виділяється, бо при вишиванні ця настилка може проглядати. Потім папір зривають, а контури рисунка вже з настилкою залишаються на тканині.
Розпочинаючи вишивати художньою гладдю, перш за все роблять настилку по контуру рисунка швом «вперед голку». Перші стібки гладі треба вишивати від країв рисунка до центра, а краї кожної окремої пелюстки — до її основи. Край рисунка вишивають швом, у якому нитка прокладається двома стібками: вколюють голку за настилку і виводять вгору до основи пелюстки, роблячи маленький сті-бок довжиною 1—2 мм. Потім з лицьової сторони прокладають нитку знову до основи пелюстки на віддалі 4—5 мм і роблять ще один маленький стібок. Прокладена таким чином нитка є настилкою для гладі, і край рисунка виходить рельєфним (рис. 417). 


Потім голку знову вколюють занастилку і, таким чином, нитка закриває попередній стібок^ настилку. Це і є основний стібок гладі. Кожний стібок треба робити нерівним, коротшим або довшим. Короткі стібкичасто повторюються при крутих поворотах по контуру рисунка. Проколовши кілька коротких, нерівних по довжині стіб-ків, роблять великий .стібок, і напрям стібків зразу змінюється. ' Початкові стібки по краю вишивають зліва направо. Наступні стібки в центрі пелюстки вишивають швом, при виконанні якого працюють двома руками: права рука вколює голку вниз, а ліва подає її вгору. Виколювати голку треба вперед від точки, куди вона була вколота раніше. Це необхідно для того, щоб ряди стібків непомітно вливалися один в одний і для змішування різноманітних кольорів ниток. Вишивають художньою гладдю в п'яльцях.
Білою або однокольоровою гладдю вишивають па тонких прозорих тканинах — маркізеті, шовковому шифоні, тюлі, її можна вишивати кольоровими нитками світлих тонів лише в одному кольорі. На густих тканинах з гладдю можна поєднувати ажурну вишивку, мережки, ажурну гладь, філейні роботи. Ручним способом білу гладь вишивають так: роблять настилку швом «вперед голку» строго по контуру рисунка, потім між контурами настилають великими стібками спочатку одну сторону пелюстки, потім другу перпендикулярно до стібків гладі (рис. 418,а). 


Коли настилка зроблена, заповнюють гладь, розміщуючи за бажанням стібки гладі рівно або трохи навкіс (рис. 418,6). Можна цю гладь вишивати і без високої настилки, розміщуючи стібки з нахилом до центра пелюстки (рис. 418,в).



Категория: Интересно об одежде | Добавил: master1 (19.03.2014)
Просмотров: 844 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar